Пекельні цифри та слова          

                                       У серце б'ють неначе молот,

                                       Немов прокляття ожива

                                               Рік тридцять третій!

                                                Голод! Голод!

       Пам'ять – нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом викарбовано слова: голод, голодомор. Трагічна пам'ять про голодомор – то як чорний незглибимий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати, бо ж побачимо  себе далеко не такими, якими б хотілося бачити. Але мусимо подивитися в цей колодязь чесно, аби очистити свої душі від скверни, самосповідатись і покаятись, аби не повторилося найстрашніше горе за всю історію України.

      З метою гідного вшанування загиблих від геноциду Українського народу, вчиненого тоталітарним сталінським режимом  27 листопада в Малоцвілянській ЗОШ І-ІІ ступенів вчителем історії Павлюк Л.О.  був  проведений загальношкільний  Урок пам'яті " На колінах стою перед вами, сповідаю жалобу свою". В ході уроку Людмила Олександрівна розповіла про трагічні події тих  страшних та голодних років, які записані зі слів очевидців.