Останнє літо перед школою
Вам знайоме почуття очікування перед важливою, значущою, поворотною подією у житті? Збудження, тривога, сум, нетерпіння, радість, невідомість… Почуття змішуються у вибуховий коктейль, який виплескується то сміхом, то сльозами. Саме у такому стані перебуває тепер ваша дитина. Задача батьків в цей момент – якомога більше знаходитися поруч з малюком, з порозумінням відноситись до його переживань і найкращим образом підготовити її до грядущих змін у житті.
Основна психологічна проблема, яку переживає малюк в перший рік шкільного життя, - розставання з іграми. Ще вчора він вовтузився з конструктором, грався у «магазин» або ганяв м’яча під задоволені вигуки дорослих, різні заохочувальні «розвиваючі ігри», як вже сьогодні ті самі дорослі незадоволено зводять брови, від того, що він витрачає дорогоцінний час на «безтолкові забавки».
Першокласнику гра необхідна ніяк не менше, ніж дошкільнику. Батьки намагаються навіювати дитині, що навчання справа серйозна, що потрібно відноситись до неї відповідально. А ще краще навчіть малюка грати в нову, захоплюючу гру – навчання. Практично всі діти приходять в школу з великим бажанням стати учнем, але як це відбувається, вони ще не знають. Вони не вміють вчитися, але хочуть добре «грати» в учня. Грайте з дитиною в «школу» і нехай улюблені іграшки стануть учнями. Спочатку дорослий читає дитині і іграшкам-учням казку, а потім малюк перевіряє в своїх «учнів» домашнє завдання – іграшки голосом мами або тата переказують казку з помилками, а малюк виправляє допущені помилки. Під час гри познайомте малюка зі шкільними правилами – не вставати з місця без дозволу вчителя, не викрикувати відповідь, а піднімати руку, входити і виходити з класу за дзвінком. Нехай дитина сама розкаже ці правила своїм іграшкам-учням та слідкує за їхнім виконанням.
Важким іспитом для першокласника стають перші оцінки, нехай навіть замість балів вчитель малює сонечко, зірочку чи прапорець. До вступу до школи роботу малюка ніхто ніколи не оцінював.. За любий малюнок, прочитаний віршик або допомогу по дому його підхвалювали, захоплювались його вмінням та кмітливістю. Дитина просто таки виявляється не готовою до того, що далеко не все у нього виходить на «!відмінно», а вчитель оцінює не тільки факт виконання завдання, але ще і якість роботи. Для того, щоб оцінки не стали причиною найсильнішого стресу, привчайте малюка до думки, що його дії можна оцінювати. Так, відомий російський педагог Цукерман пропонує батькам незадовго до школи ввести в життя дитини «Чарівні лінієчки» - вертикальні смужки на листах паперу. Хай дитя ставить червоний хрестик на вершині смужки, якщо, на його думку, він впорався із завданням добре, якщо робота вийшла не зовсім вдало - хрестик по середині, а вже якщо доручення залишилося невиконаним або зроблено не вірно, то хрестик повинен стояти внизу.
Після того, як маля саме оцінить свої дії, обговоріть разом, чому він так вважає. Висловіть свою думку, порадьте, як краще виконати завдання наступного разу. Використовуйте лінієчки для оцінки найрізноманітніших дій дитяти - як він почистив зуби, як розмовляв з бабусею, як допоміг мамі прибрати зі столу або полити квіти в саду, але ніколи не оцінюйте уміння дошкільника читати, писати і рахувати. Цими навичками дитина тільки буде вчитися оволодівати.
За літо перед школою постарайтеся навчити дитину організовувати і планувати свої дії, виконувати їх, співвідносити з часом. Для тренування складайте з малюком розклад спільних справ наступного дня, промовляючи, скільки часу ви можете приділити кожному заходу, щоб встигнути все намічене. Навчіть дитину складати алгоритм виконання якогось завдання, наприклад, малювання картинки - спочатку малюємо будиночок, потім дерево, потім сонечко, після цього починаємо розфарбовувати, спочатку закрашуємо все жовте, потім зелене, і, нарешті, синє і так далі). Навчившись планувати прості справи, дитина зможе самостійно організовувати свій шкільний день.
За три-чотири місяця до початку шкільних занять необхідно привчити дитину до певного режиму дня. Підйом в сім годин ранку стане справжньою трагедією для дитяти, якому все літо давали можливість відсиплятися. Постарайтеся заздалегідь взнати, в яку зміну вчитиметься ваш першокласник і всі домашні заняття - малювання, ліплення, читання книжок, вправи з письма та усного рахунку, проводьте у той період часу, коли будуть заняття в школі. Не захоплюйтеся тренуваннями з письма та математики. Шкільні програми постійно удосконалюються і доповнюються, до дітей тепер застосовують інші вимоги, ніж колись до нас, тому, дитині, швидше за все, доведеться перевчатися писати і рахувати, а це, як відомо, складніше, ніж вчитися заново. Крім того, малюк який до першого класу знає таблицю множення і пише диктанти письмовими буквами, швидше за все, в школі занудьгує і швидко втратить інтерес до навчання. Набагато корисніше тренувати пам'ять дитини, розвивати його спостережливість, вчити концентрувати увагу. Володіючи цими уміннями, дитина без зусиль засвоїть всі свої перші шкільні науки.
