Небесна сотня в вирій полетіла
Історії ж бо пишуть на столі,
ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
піснями і невільницьким плачем.
Могилами у полі без імен...  
Ліна Костенко

     19 лютого  вчителем історії Павлюк Людмилою Олександрівною та шкільним парламентом, на чолі з президентом школи Гриценком Іваном, було організовано конференцію - пам'яті "Не забудемо…"

    У ході конференції учні познайомились з подіями, які змінили життя України. Діти розповідали про учасників Революції Гідності. Адже це були звичайні  люди, які не могли змиритись з тими подіями, які відбувались в нашій державі. Це ті хто не хотіли  жити при тому устрої, який  існував. І в мить останню віддали нам найдорожче, що мали, — життя своє. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, дітей їхніх ненароджених доколихали, пісень за них доспівали. І ми, молоде покоління, обіцяємо,що  нам вистачить віри. Віри в себе. І пам’яті – про ті небесні сотні, якими українська земля пожертвувала за право бути. Минулих холодної зими, тривожної весни, бентежного літа і кривавої осені нам судилося зрозуміти: «Не забудемо», адже українці відправили не одну сотню героїв у небесний легіон – і тому не мають права їх забути.

 Будьмо ж гідними великої слави героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: Українська нація народилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крові на чорну українську землю.

Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні.

Слава Україні! - Героям Слава!